Коли дешева нафта, "мертвий" туризм і "кількісне пом’якшення" економіку рятують

Минулий рік Україна пережила дуже легко. Шуму було багато, але в сухому залишку це виявилась найлегша криза за всю сучасну історію.
Економіка скоротилась всього на 4.1% р/р, що за українськими мірками і не криза зовсім.
Помірність скорочення ВВП стає ще більш вражаючою на фоні 5.4% р/р падіння ВВП Німеччини, -9.0% р/р у Франції чи -10.0% р/р у Великобританії.
Традиційно фінансово стійкі країни постраждали набагато сильніше, ніж хронічно нестабільна Україна. Нагадаю, у 2008-2009 роках ми були серед світових лідерів за темпами падіння ВВП: -14.8% р/р у 2009 році.
За рахунок чого вдалось настільки легко пережити минулий рік?


ДЖЕРЕЛО: МВФ



джерело:Світовий банк

Стійкий внутрішній попит
Було лише два місяці цього року, коли через жорсткі карантинні обмеження внутрішній попит сильно постраждав.
Проте українці досить швидко оговтались, а подальші обмежувальні карантинні заходи пом’якшувались "необов’язковістю їх виконання".

Успішна країна - результат впровадження чіткої стратегії економічного зростання

Як наслідок, роздрібний товарообіг виріс за рік на 7.9% р/р, а внутрішнє споживання - хребет економіки - зросло десь близько на 1.0% р/р. Це при тому, що у розвинених країнах споживання сиділо глибоко в мінусах.
Коли ми в CASE Україна прогнозували, що внутрішнє споживання хоч незначно, але виросте, наші іноземні партнери щоразу перепитували: Ви впевнені? Подивіться, що відбувається в світі!
Виявилось, в Україні внутрішній попит більш стійкий до COVID-19, ніж деінде. Не в останню чергу через низьку повагу до законів та державних обмежень. Як то кажуть, коли заборонено, але дуже хочеться - то можна.

* - роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб)
Джерело: Державний комітет статистики України

Стабільний попит на український експорт
Наша аграрність та ресурсність цього разу стала рятівним колом. У 2009-му році український експорт обвалився на 36.9%.
За період з 2014-го по 2016-й рік наш експорт впав на 43.7%. А от минулого року скорочення експорту відбулось… на "смішні" 4.6%.
Аграрний експорт навіть трішки зріс, а це половина валютної виручки від товарного експорту. Експорт металів та залізної руди з початком пандемії різко скоротився, проте згодом досить жваво відновився завдяки стабільному попиту на цю продукцію з боку Китаю.
В сухому залишку скорочення експорту металів теж виявилось досить помірне, а валютна виручка від залізної руди взагалі зросла майже на 25%.
Проте найбільші валютні втрати минулого року - це експорт послуг. Основна причина падіння - це послуги трубопровідного транспорту.
Звичайно, зниження попиту на енергоносії через COVID-19 відіграв свою роль. Проте і без пандемії "Газпром" планував скоротити транзит газу через Україну на третину у 2020-му році. Тому саме COVID-19 до цієї частини експортних втрат має лише часткове відношення.


Джерело: Національний банк України



Джерело: МВФ

Обвал цін на енергоносії
У 2020-му році витрати на енергетичний імпорт впали на 40.6% р/р. Падіння цін на енергоресурси зекономило Україні $5.1 млрд минулого року.
Для порівняння, така сума це обсяг прямих інвестицій за увесь 2019 рік. Споживання нафтопродуктів, газу та вугілля у тонах та кубометрах теж зменшилось в Україні, але дуже помірно. Саме падіння цін стало вирішальним для економії такого обсягу валюти.
Середня ціна нафти марки Brent 2020-го року була $42.3 за барель, що на третину менше ніж рік тому ($64.0 за барель). Середня ціна імпортованого вугілля склала $99.7 за тонну, що на четверть дешевше ніж рік тому ($133.6 за тонну у 2019-му році).
Ціна природного газу впала більше ніж на 20% до $156 за 100 м3 (дані 11 місяців) vs. $198.2 рік тому.
Коли експортні доходи країни порівняно стабільні, а валютні витрати скорочуються - країна від цього тільки виграє. Це так зване покращення умов зовнішньої торгівлі.


Джерело: Національний банк України

Провал міжнародного туризму та падіння неенергетичного імпорту
За даними НБУ імпорт послуг у 2020-му році впав на 31.3% рр. Це зекономило Україні $4.9 млрд. Через карантинні обмеження українці суттєво менше витрачали і на міжнародні подорожі і на відпочинок за кордоном, що і стало основною причиною значної економії валюти.
Окрім імпорту послуг та імпорту енергоносіїв, нам також пощастило зі скороченням (-7.8% р/р) так званого неенергетичного імпорту.
Причина скорочення - падіння попиту на інвестиційний імпорт (продукція машинобудування) та проблеми з логістикою для решти імпортних продуктів. Падіння неенергетичного імпорту дало додаткову валютну економію на $3.7 млрд.


Джерело: Національний банк України



Джерело: Національний банк України, власні розрахунки

Кількісне пом’якшення
Ще у першій половині 2020-го року у нас були гарні відносини з міжнародними фінансовими інституціями. Ще у січні були розміщені Єврооблігації на €1.2 млрд.
У червні ми підписали меморандум з МВФ і навіть отримали суттєвий перший транш від Фонду у сумі $2.1 млрд. Проте порушення незалежності НБУ (примусова заміна керівництва) та подальші напади на антикорупційній органи зіпсували відносини з міжнародними фінансовими організаціями.
Однак, на фоні масштабного кількісного пом’якшення зіпсовані відносини з МВФ жодним чином не перешкоджали залученню боргового капіталу із-за кордону.
Вже через місяць після скандалу із заміною керівництва НБУ Україна робить розміщення Єврооблігацій на $2.0 млрд, а у грудні дорозмістилась ще на $670 млн.
Також у грудні без жодних позитивних сигналів від МВФ Єврокомісія видає макрофінансову позику на €600 млн і цього ж місяця, на фоні відновлення глобального оптимізму та поновлення апетитів до ризику починають повертатись нерезиденти у гривневі ОВДП.
Якби через пандемію COVID-19 не відбувалось безпрецедентного кількісного пом’якшення, Україна б уже наприкінці літа мала б справу з "валютними качелями", а під кінець року у нас би була і валютна, і фіскальна криза одночасно.


Джерело: Національний банк України

Що далі? Відновлювальний ріст і "змагання" ресурсних цін
Необов’язковість карантинних обмежень, падіння цін на імпортні товари (в першу чергу на енергоносії), та обмеження на міжнародні подорожі - забезпечили нашу стійкість у 2020-м році.
Кількісне пом’якшення, зі свого боку, дало можливість "крутити дулі" МВФу без жодних відчутних наслідків як для валютного ринку, так і для державних фінансів.
У 2021-му році економіка, звичайно, вже почала відновлюватись - знаменитий ефект низької порівняльної бази. Проте будуть відновлюватись також і міжнародні подорожі, а це ріст валютних витрат.
Вже ростуть ціни на енергоносії на світових ринках, що неодмінно відобразиться на нашому енергетичному імпорті. Окрім цього, повинні піти в минуле логістичні труднощі, що перешкоджали імпорту інших товарів.
Іншими словами, ті фактори, які дали можливість заощадити майже $14 млрд минулого року - вже втрачають свою силу.
Така тенденція жодними чином не означає, що на горизонті окреслюється нова криза. Фундаментальні фактори сприятливі для нас. Попит на український експорт залишається стабільним та і кількісне пом’якшення з трильйонами дешевих доларів поки не закінчується.
Проте є ризик зміни так званих умов зовнішньої торгівля для нас. Так, ціни на ресурси ростуть і на фоні масштабного друку резервних валют, і на фоні покращення настроїв у світі.
Однак якщо так станеться, що ціни на товари, які ми імпортуємо будуть зростати швидше, ніж ціни на товари, які приносять в країну валютну виручку, то радіти відновленню світової економіки нам доведеться не довго. Ріст цін на енергоносії це, без сумніву, ознака одужання світової економіки і позитивний сигнал.
Проте так сталось, що для України дорогі нафта та природній газ не несуть нічого доброго - це ріст витрат та втрата валюти. Хто переможе у змаганні ресурсних цін - поки сказати важко.
Врешті-решт, допоки триває кількісне пом’якшення - можна собі багато чого дозволити. Головне не забувати, що свято дешевих грошей ніколи не буває вічним.

По материалам: http://www.epravda.com.ua/columns/2021/02/25/671384/

Смотрите также